ТЕМА: МОВА НАША СОЛОВ’ЇНА
Мета. Формувати розуміння того, що
українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як
держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити
дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної
гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття
поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти українською мовою.
Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина,
малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати: «Без мови
рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня – душа народу», «Кажуть дитино, що
мова наша сов’їна».
Хід заняття
(На сцену виходять ведучі хлопчик і
дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику)
Дівчинка.
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любовю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
(Під музику заходять в зал учні
одягнені в український одяг).
Вчитель. Шановні батьки, діти, гості,
запрошуємо вас до нашої господи, на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду
мудру, на свято української мови.
Дівчинка. Батьківщина починається з батька і
матері з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші
батьки, з подвіря, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви
народилися. А Україна – це наша Батьківщина.
Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і
світло, то ж давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову.
Україна – золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана,
зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди,
щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.
1-й учень.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небл голубе,
Бо ти дала мені малому крила
Та як же не любить
мені тебе!
2-й учень.
Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла!
3-й учень.
Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все-усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь, і розум, і серця
Я Україні милій віддаю!
4-й учень.
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов’їна
Не кінчається Україна.
5-й учень.
Україно, ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік!
Буду мамо, горда в вродлива,
З тебе дивуватися повік.
6-й учень.
Землю засівають
І пісні співають
На бандурі грають
І вірші складають.
7-й учень.
Про ліси і гори
І про синє море
Про людей і квіти…
То скажіть же, діти
Що це за країна
Разом. Наша велика, славна Україна
(Учні виконують пісню «Це моя
Україна»).
Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те,
яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди
цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
Учні (Хором). Це наша рідна мова!
Учень. Вона нам рідна, як мама і тато, як
та земля, на якій виростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо з малку. Якою ми
промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови нема
народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна.
Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська
мова.
Учениця. Рідна мова. І чується лагідний,
теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти
такі слова, як наші українські мами? Адже весь світ визнає, що українська мова
чудова, мелодійна, багата.
Учень. Кожен народ гордий з того, що він
має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ.
Патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її
незалежність і волю, якщо того немає.
Учениця. А ми, українці, тільки зовсім
недавно здобули свою незалежність, а саме у 1991 році. Тепер у нас є свої
держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились з нашої мови, принижували і
забороняли, і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона
відроджується.
Учень. Бо й не змовкла в устах патріотів
рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб
колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і
мелодійна наша українська мова.
1-й учень.
Яка ж багата рідна мова!
Весь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І нищити її не смій!
2-й учень.
Вона про все тобі розкаже
Чарівних слів тебе навчить.
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
3-й учень.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань
4-й учень.
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
5-й учень.
Вона ж у нас така багата
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.
6-й учень.
От тому плекайте, діти,
Рідненьку мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
7-й учень.
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина
Рідна земля для нас всіх Україна.
Підготувала
вчителька початкових класів:
Чорнописька О. Б.
