Сценарій виховного заходу

Ведучий 1. Щовесни, коли тануть сніги

                 І на рясті засяє веселка

                 Повні сил і живої снаги

                 Ми вшановуєм пам'ять Шевченка

Ведуча 2. Сьогодні ми його о тут згадаєм

                 Хай прозвучать його палкі слова

                 Нехай на святі тут із нами разом

                 Він в нашій школі справді побува.

Дорогі гості! Щиро запрошуємо Вас на свято, приурочене 200 річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка .

Ведучий 1. Подивіться,  як ми його шануєм

                Як залюбки вірші його вчимо

                Як ми його всі любимо сердечно

                 І пам'ять між людьми бережемо.

Ведуча 2. Сьогодні немає ні одної дитини чи людини яка б не знала біографію Шевченка, корефея українського народу. А розпочиналося все у селі Моринцях.

Учень. Холодна ніч 1814 року. У селі Моринцях всі сплять. Лише у віконці хатини Григорія та Катерини Шевченків блимає вогник. Саме тут, у кріпацькій родині, у ніч з 8 на 9 березня народився син, якого назвали Тарас.
Учень На небі загорілася нова зірочка, народилася панові нова кріпацька душа, а Україні – її великий співець Тарас Григорович Шевченко. Люди з таким обдаруванням, з таким Божим даром народжуються раз на століття.
(На сцені – Катерина та Григорій Шевченки колишуть колиску. Тихо грає музика. Катерина наспівує колискову.)

Учень У старій хатині
Кріпака колись
В тихий день весняний
Хлопчик народивсь.
Учень Народився на світ білий
Тарас у кайданах,
Ой, нелегко бути змалку
У неволі в пана.
Мати ( сумно наспівує) Ой, черчику та горобчику,
Полинь, полинь по садочку,
Полинь, полинь по садочку,
Розкажи нам усю правдоньку –
Кому воля, а кому неволя,
Бо така кріпача доля…
Батько А що, Катерино, назвемо його Тарасом? Хай буде щасливою його доля.
Учень Отак і назвали, не відаючи, якою нелегкою, тернистою буде його життєва дорога.
Учень Безрадісне, рясно зрошене слізьми дитинство протупотіло босоніж колючою стернею в голоді, холоді та у хворобах.

Ведучий 1. Так проходили ранні, дитячі роки поета. Тарасик зростав цікавим і дуже допитливим хлопцем. Він наче не бачив того світу в якому він був.

Сценка «Мама і Тарас».

Малий Тарас
...Ще в школі,
Таки у вчителя –дяка,
Гарненько вкраду пятака,
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге – та й куплю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду
Або три царіє со дари
Та сам собі у буряні,
Щоб не почув хто не побачив,
Виспівую та плачу...
Мати. Не плач. Ти народився під високою зорею. Тобі випала велика Доля.
Малий Тарас. Мамо, а що то є доля?
Мати. Той блукає за морями,
Світ перепливає,
Шука долі, не находить —
Немає, немає! —
Мов умерла. Інший рветься
З усієї сили
За долею; от-от догнав
І — бебех в могилу!
А в третього, як у старця,
Ні хати, ні поля,
Тілько торба, а з торбини
Виглядає доля —
Як дитинка; а він її
Лає, проклинає

Малий Тарас. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати. Так, синочку, правда.
Малий Тарас. А чому так багато на небі зірочок?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Малий Тарас. Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добре, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
Малий Тарас . Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся мій хлопчику,(гладить його по голові)
Мати.
Як гірко, як нестерпно жаль
Що долі нам нема з тобою!
Ми вбогі, змучені раби,
Не знаєм радісної днини.
Нам вік доводиться терпіть,
Не розгинать своєї спини.
Промовиш слово і нагай
Над головою люто свисне.
І так усюди з краю в край.
Панує рабство ненависне.

Ведуча 2. Маленький Тарасик з дитинства бачачи тяжке життя своєї родини, села, шукав порятунку, виходу. Саме стовпи які підпирали небо, здавалися для нього початком іншого життя, дорогу до них яку він шукав.

Сценка «Чумаки».

1 – ий чумак. Гей, хлопче, чи далеко до села?

Тарас. НІ вже недалеко. Село он там за переліском.

2—ий  чумак. А куди ж ти оце проти ночі мандруєш?

Тарас. Я іду ті стовпи шукати, що небо підпирають.

3—ій чумак. Ой, далеко ж тобі, хлопче, йти.За все життя не дійдеш. Ось підростеж, зрозумієш, тоді й підеш в таку далеку дорогу.

1 – ий чумак. Сідай краще на воза, ми тебе додому підвеземо.(Виходить мати).

Мати . Ой де ж це мій синочок запропастився? Вже темніє, а його десь немає.чи не бачили хлопчика такого малого, люди добрі? Синочка мого!

2 – ий чумак. Чи не він ото дрімає в нас на возі?

Мати. Ой, Тарасику, де ж ти був?.

Тарас. Мамо,я ходив стовпи шукати ,тів ,що небо тримають . кажуть,дуже далеко вони, підросту , тоді піду.

(Виходить дід, сідає на ослінчик.).

Тарас. Дідусю розкажи мені про гайдамаків.

Дід. Я вже розповідав, а чого це ти розпитуєш?

Тарас. Бо я як виросту; теж в гайдамаки піду!

Мати. Ох ти мій гайдамака, іди вже лягати спати .

(Мати обіймає Тараса, іде в хату ).

Ведучий 1.

Коли хлопцеві виповнилось 9 років, від важкої праці померла його мама в 11 років він залишився круглим сиротою. Ким тільки він не був :і пастухом, і погоничем, і ненькою, і воду носив школярам, про своє нелегке дитинство він згадує у своїх віршах.

(Т.Г.Шевченко «Мені тринадцятий минало»).

Сценка «Оксана…»

Оксана .Чом же ти плачеш. Ох, дурненький, Тарасе, бач як малий плаче.

Давай я сльози тобі витру.

Тарас. Оксана! Оксаночка!

Оксана. Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти співаєш, найкраще від усіх ти читаєш, ще й , кажуть , малюєш. Та от виростеш і будеш  малярем, еге ж?

Тарас. Еге ж? малярем.

Оксана. Ти розмалюєш, Тарасе, нашу хату, еге ж?

Тарас. Еге ж…а всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний. Ні, я не ледащо! Я буду таки малярем.

Оксана. Авжеж, будеш, а що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой ,бідні ягняточка, що чабан у них такий  вони ж питоньки хочуть. Побігли їх швидко напоїмо!

Ведуча 2 . Вінок слави Кобзареві ми сьогодні складаєм

                 Про життя його яскраве,

                 Ми розповідаєм.

1 клас.

1. У нашій школі на стіні
    Висить портрет у рамі
    Він дуже рідний і мені,
     І школярам і вчителям.

2. Був Шевченко хлопець кмітливий

    Чесний і справедливий

    Любив дуже читати

    А ще більше малювати.

3.Він стереже і школу у нас

   Він знає наші болі

   Я добре знаю це Тарас

   Що мучився в неволі.

2 клас

4. Його портрет у кожній хаті

    І у бідній, і в багатій.

    Прикрашений рушниками

    Вишитий руками мами.

5. Вдома вчать нас і у школі

    Про святі твої діла.

    Скільки ти зазнав недолі,

    Щоб Вкраїна зацвіла.

6. Всі нещастя свого люду

    Ніс в душі Тарас

    Сіяв добре, мудре, вічне

    Поет серед нас.

7. Він гіркі людськії долі

    Гостро відчував.

   Бо таку вразливу душу

   Господь йому дав.

8. А на столі – «Кобзар», поглянь,
    Та білий коровай,
    Бо в котрій хаті є ця книга –
    Там буде щастя, знай!

9.Як вівці він пас — ще малий був хлопчина,
   А виріс — великий дав дар:
   Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
   Цю книгу, що зветься "Кобзар".

10. Сьогодні свято Тараса,
      Великого співця народу,
      Що стільки гарних написав
      віршів про правду і свободу.

11.Як книгу святу берегли ми завзято,
    З собою забрали у світ,
   Як слово Тараса завжди зберігати,
    Великий усім заповіт.

12. Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
     То може й мені ще не раз
     З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
     Наш Батько, великий Тарас.

13. Маю я книжок багато,
     Та найбільший маю дар:
— Чемна ти! — сказав раз тато,
   Дарував мені "Кобзар".
14. В "Кобзарі" садки квітучі
      І на конях козаки,
      І русалки там на кручі...
     Мов найкращі це казки

15. Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття
      І  голос твій наш душі окриля.
      Встав в новій красі скрізь лихоліття
       Твоя, Тарасе, звільнена земля

3 клас.

А зараз уявімо таку ситуацію. Просто зараз до нас на свої іменини зайшов Т.Г.Шевченко. Ось, щоб ми йому розповіли:

16.  Я розказала б, що країна незалежна

       На ноги хоч повільно та стає

       І хоч буває в нас сутужно

       Та все ж майбутнє в України є.

Пісня : Виростала я на Україні.

17. Я б розповів про рідну Україну

      І він зрадів би, що вона жива

      Що не даремно він про неї мріяв

      ЇЇ найщиріші присвятив слова.

18. Я б розказала, що живу я добре

    У нас будинок гарний, пишний сад

     Що й нині солов’ї дзвінкі весною

     Співають в нас пісень веселих влад.

А я із сестрою заспіваю пісню про Україну, за яку страждав і так любив поет. Пісня «Червоні маки»

19. Я думаю, що кращим подарунком

     То буде слова вічне джерело

     То буде слово нашого поета

      Нехай же поміж нас живе воно.

20. Покоління поколінню

      Про тебе розкаже.

      І твоя, Кобзарю, слава,

     Не вмре, не поляже.

4 клас.

21. Він хлопцем був убогим
     І пас сільські ягнята,
І домом його була
Мала селянська хата.
22. Він бідував ізмалку
      І бачив біль довкола,
      Неволя й кривда люта –
      Це була його школа.
23. Він давню славу й волю
      У своїх бачив мріях,
      Душа його пророча
      Зросла в святих надіях.
24. Не побоявся муки,
      Вигнання, ні темниці,
      Хотів вернути волю
       Прабатьківській землиці.
26. Хоч вороги на нього
      Кайдани накладали,
      Він звав братів і кликав,
       Щоби до бою встали.
27. За те тобі  клянемся,
      Усі вкраїнські діти:
       «Ми сповнимо, Тарасе,
        Всі твої заповіти!»

28. Тарасе, наш Кобзарю

      Всюди приходиш нині

      Ти як свій

      Тебе вітають щиро люди

      На всій Україні моїй.

«ІДУ  З  ДИТИНСТВА  ДО  ТАРАСА»

В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні , і в  дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє,
До тебе я, Тарасе йду.
Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього до живого,
У Всесвіті віршів  й поем
І в дощ, і в сніг карбую кроки
І чую, дивлячись в блакить:
Реве та стогне Дніпр широкий.
Щоб розбудити всіх, хто спить.
І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас.
Той рух до сонця не спинити,
Бо зветься сонце те – Тарас.

Я, маленька українка,

Дев’ять років маю,

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він – дитя з-під стріхи,

Він – в подертій свиті,

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре,та не загине.

Наш Тарас Шевченко –

                              Сонце України.

Ми сьогодні святкуємо день народження Тараса Григоровича Шевченка .

Як завжди, на таке свято іменинникам слід готувати подарунки . Ось які подарунки підготували великому Кобзареві учні нашої школи .

Я ось малюнок малювала

На ньому – вулиця моя

У цім будинку гарнім , новім

Живе  уся моя сім’я

Я вишивала цю серветку

І думала про Кобзаря

Нехай вона портрет прикрасить

Ця гарна вишивка моя .

А я до дня народження

Кобзар його відкрила

І вчора цілий вечір

Цей вірш чудовий вчила.

А  я ось теж зробив картину

На ній дорога в зелен гай

Я знаю як любив Шевченко

Свій рідний український край.

Ось чому в сім'ї великій

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки, як безсмертний наш сучасник.

Ти залишив нам славні

Безсмертні заповіти,

Їх будемо сповняти м

Ми – українські діти.

Найкращому поету сьогодні

Ми поклін віддаймо.

Всі: І ніколи – ніколи

Його не забуваймо!

Пісня «На високій дуже кручі»

 

 

«Виростала я на Україні»

Виростала я на Україні,

Виростала, де грона калини

Щовесни під вікном розквітали,

Білим цвітом мене забавляли.

Тут волошки в волосся впітала,

Тут матусю сльозами прохала,

Щоб сорочку мені вишивала,

Тут я вперше в житті покохала!

Приспів:

Це моя земля! Це моя країна!    |

Тут моя сім'я! Тут моя родина!  |

Це ліси, поля, гори й полонини, |

Рідна ти моя Україна!           | (2)

В нас колосяться жито, пшениця,

І тече тут джерельна водиця,

В нас найкращі у світі дівчата,

Люди щирі, душею багаті.

Приїжджайте до нас в Україну,

Тут завжди зустрічають гостинно,

Пісня лине від хати до хати,

Бо у нас люди вміють співати!

Приспів. (2)

Україночка 

1.Червоні маки, ніжні пагони барвінку
Переплелися на лляному полотні,
Нехай маленька я, та справжня українка.
Сорочку нині мама вишила мені.
Приспів (2р.):
Нехай маленька я, нехай маленька я,
Але я справжня україночка.
Програш.
2.У вишиванці я, мов квітка серед саду,
Пташки кружляють наді мною у танку,
Метелик-красень на плече до мене сяде
І прилетить бджола у пошуках медку.
Програш.
3.Сорочка вишита моя- яскрава нитка,
Та не дивуйтесь ні метелик, ні бджола,
Скажу вам правду по секрету- я не квітка,
А просто справжня україночка мала.

Урок позакласного читання «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

Тема уроку: Урок позакласного читання «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

Мета уроку:

                      *розширити знання учнів про життя і творчість великого українського поета та художника  Т.Г. Шевченка, збагачувати словниковий запас другокласників;
                     *  формувати   навички  виразного  читання,  вміння  сприймати  і  відчувати емоційний  зміст   слова; вчити аналізувати ліричні поезії, розвивати естетичні почуття, творчі здібності;
                     *виховувати   повагу до художнього слова - слова-образу,  цікавість  до  вивчення  творчості  поета, гордість за національного генія України.
Обладнання: плакат «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», презентація «Картини Шевченка -   художника, твори поета, виставка малюнків, кросворд «Кобзар».                      


                                                                                   І мене в сім’ї великій,
                                                                                   В сім’ї вольній, новій
                                                                                  Не забудьте пом’янути
                                                                                  Незлим, тихим словом. 
                                                                                                      Т.Г. Шевченко

1. Організаційна частина
Привітання.
Ми вам раді, вчителі,
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
На урок у 2-ий клас. 
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Увага, діти ! Зараз  ми  проведемо роботу в групах.

 Робота в групах.     1) Прочитати кросворд (робота з карточками)

                         2)  Прочитайте акровірш , записаний на плакаті, мовчки. Зверніть увагу  на виділені початкові букви у кожному рядку. 
                  Один учень читає вголос.
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один
Рабів німих так захищати.
А хто оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
                                                           Дмитро Біловус.   

                                                      

Яке слово приховане в акровірші?                                  
                                       
Чи здогадались ви, кому буде присвячений урок позакласного читання?
                                                           (Тарасу Григоровичу Шевченку)
 
Яке слово зашифроване в кросворді? (Кобзар) 
Чим відоме вам це слово?    (так названа збірка  творів Т. Шевченка) .
Учитель: Ось «Кобзар» перед вами.  Назва збірки  також стала  другим іменем                        Т.Г. Шевченко, якого називають Великий Кобзар.
       2) Інтерактивна вправа  «Мозковий штурм».
                Що ви знаєте про Шевченка?

§   У якому році народився Тарас Шевченко? (1814)

§  Назвіть село. (Моринці)

§  У якому селі  пройшло його дитинство? (Кирилівка)

§  Ким були батьки  Тараса Шевченка.? (Кріпаки)

§  Шевченко – поет і …  (художник)

§  Де здобув освіту поет? (Петербурзькій академії художеств)

§  У якому році помер Тарас Шевченко? (1861)

§  На який місяць припадає день народження і день смерті поета? (березень)
     ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Навесні, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сили й живої снаги,
Ми вивчаємо твори Шевченка.        

Швидкоплинна ріка життя. Проходять дні, тижні, місяці, десятиліття, цілі століття.  Ось уже минає 
- Скільки років від дня народження поета? (200 років виповнилося  9 березня). 
Крім того, 2014 рік – це рік Тараса Шевченка.  
Сьогодні, в ці березневі дні ми звертаємося на уроці до Тараса Шевченка і присвячуємо свій урок позакласного читання.  Прочитайте слова, записані на плакаті.                                              
        « Ми чуємо тебе , Кобзарю, крізь століття».       

Учитель:   Саме так звучить тема нашого уроку. Сьогодні ми з вами ознайомимося з новими віршами Шевченка,  а також віршами українських поетів  про Великого Кобзаря, навчимося аналізувати їх, виразно читати, а також цінувати поетичне слово, яке закликає нас любити Україну – нашу славну Батьківщину. Твори  Шевченка– це його життєпис, його біографія. Прослідкуємо, як вони розкривають життєвий шлях  поета.
                                                             

                                            У старій хатині,
                                  В кріпака колись,
                                 В тихий день весняний
                                 Хлопчик народивсь.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі,
Він ягнята пас

                          Вмерли мама й тато…
                           Сирота в дяка,
                          Тут була в хлоп’яти
                           Грамота гірка.

В пана – бусурмана
В Петербурзі дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім.                        
                             Нишком він малює
                            Статуї в саду,
                           Вночі пише вірші
                           Про людську біду.

Хоче малювати,
Прагне він до знань,                           
Та за це багато                        
Зазнає знущань.  

                           За ясну свободу,
                          Світле майбуття -
                          Він віддав народу
                           Все своє життя.     

Учитель:    Про своє важке життя тарас Шевченко розповідає у поезії «Не називаю її раєм».  ( уривок  із вірша «Як би ви знали, паничі»)

§  Про що говорить поет у першому рядку поезії?   (читання учнями)

§  Що таке рай?  Згадайте із уроків християнської етики. (У  раю – щасливе життя)

§  Де знаходилася хатиночка? (над чистим ставом)

Учитель: Поет  ласкаво називає хату «хатиночкою»,   яка знаходиться   у гаї.

§  Чому ж вона не є раєм для нього? (поету жилося важко)

То , що бачив у тій хатині Тарас  Шевченко? (пекло)                                                                                                                  
                                                             

§  Знайдіть у тексті вірша  слова, які підтверджують це. (неволя, робота тяжкая, матір молодую нужда та праця положила у могилу, батько не витерпів лихої долі умер на панщині).  

§   Який настрій викликала у вас ця поезія? (сумний; стало тяжко від того, що почули, болісно)

Учитель: Важкою була доля Тараса Шевченка.  Життя поета  склалося так, що більшість життя  він був за межами рідної України. Навчався в Петербурзі, був на засланні.  Але він завжди повертався в думках і своїх віршах до рідних йому місць, до того села, звідки почалася для нього його Батьківщина - Україна. Саме про неї думав поет,  перебуваючи на чужині . Саме їй присвячував  свої поетичні рядки.

Хто з вас підготував поезію  «І виріс я на чужині» ( читання учнями).

§  Як ви розумієте слова «і сивію в чужому краї»?  (Поет до старості жив на чужині і лише після смерті його поховали на Україні)

§  Що для поета було найкращим?  (Дніпро )

§  Де знаходиться ця річка? (На Україні. На березі Дніпра стоїть м. Київ)

§  Як називає  Шевченко Україну? ( славная країна) 

§  Про що це говорить?  (Про любов поета до  України).  
   Висновок: Поету здається, що  не тільки в нього, але  і в Бога немає нічого кращого, ніж Дніпро і Україна – його Батьківщина, наша з вами Батьківщина.

Учитель: Зараз ви прочитаєте вірш «Сонце заходить, гори чорніють» Читаючи поезію , уявіть собі і відчуйте своїми маленькими серцями переживання поета.  Адже в кількох поетичних рядках передано ставлення поета до своєї Батьківщини.
  
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся … і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває

Тарас Шевченко      

§  Що змальовує поет у  перших рядках? (природу)

§  Які картини виникли у вашій уяві? ( захід сонця; темні гори, тому що вечоріє; замовклі пташки на деревах; опустіле поле, тому що люди повернулися додому; людей, стомлених після важкої праці; темний садок)

§  Куди линуть  думки  Тараса Григоровича? (У час відпочинку думки линуть на Україну)

§  Що відчуває у цей час його серце? (одпочиває)

§  Який висновок ви можете зробити? (Думки і згадки про Україну приносять йому спокій і радість)
Учитель: Зараз і ви трішечки відпочинете.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. 

Встаньте , діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться,
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І за парти тихо сядьте.

                                                                    

Учитель: Продовжуємо працювати.  Уривочок із вірша «Не гріє сонце на чужині»
прочитає учень…   

§  Яка основна думка виражена у цих рядках? ( Сонце на чужині не гріє, а вдома, навпаки, аж пече)

§  Які прислів’я згадалися вам? (Рідна сторона – мати, а чужа сторона – мачуха)

  Ви тільки починаєте знайомство з Т.Г. Шевченком. Кожен рік принесе вам ще багато нових творів,  цікавих зустрічей з поетом.     І ви почуєте добрі і щирі слова поета                   про славне героїчне минуле українського народу, про заклик поета шанувати нашу історію, любити  нашу Батьківщину, яке зветься … (Україною). 

       Читання поезії Вадима Скомаровського «Над Кобзарем»

§  Яку картину побачили перед собою, читаючи вірш?  (Дівчинка сидить за столом біля вікна . На столі книжечка. Це «Кобзар».)

§  Кого читає дівчинка? (Шевченка)

§  Чи можете ви конкретно назвати когось? (Звичайно. Марійка, Тетянка, Галинка) .

Учитель: Ви можете уявити  і себе за читанням «Кобзаря». Я надіюсь, що «Кобзар» стане у вашому домі настільною книгою.

   Життя Тараса Шевченка – приклад служіння українському народові.  Його твори – це дороговказ для поетів його епохи, для поетів нашої сучасності. Тому майже кожен з поетів присвятив вірші Великому Кобзарю, своєму Учителю, своєму Наставнику. Вони звучать як заповіт, як присяга, як клятва, як закон.

     Читання вірша Миколи Вороного «Поклін тобі, Тарасе»

§   Знайдіть рядки, в яких поет закликає любити свій край, свою Батьківщину. (ІІ строфа)    

§  Жити для народу . Що це означає?   (Любити свій край)

§  Чим є ці слова для нас? (Постановою, посвятою, жертвою, відвагою).

§  Яка основна думка вірша? (Жити для Вітчизни, а коли треба – віддати свої життя)

Учитель: Велика сучасна українська поетеса Ліна Костенко присвятила Тарасу Григоровичу свій вірш. Читання в особах  вірша «Кобзарю! Знов до тебе я приходжу..» підготували учні  Телеванчук Артур і  Рибій Світлана.

§  Як побудований цей вірш?      (діалог Ліни Костенко з поетом)  

§  Як називає Шевченка  Ліна Костенко? ( Кобзарю, поете високий)

§  Яке слово близьке зазначенням до слова високий? (великий, відомий)

§  Про що говорить 1-ий рядок? (Не один раз вона зверталася до творчості поета)

§  Ким для поетеси є Тарас Шевченко?
                                                                              (совість , закон)

§  Коли плакав Шевченко, а коли сміявся? (Плакав, коли було важко, а тішився, коли згадував про своїх рідних, про Батьківщину) 

§  Чи турбувався він про те, що плакав? (Не турбувався). 

Учитель: 200 років віддаляє нас від того дня, коли народився геній українського народу Тарас Шевченко. Але і сьогодні його твори є актуальними для нас. Актуальними є твори українських поетів про Кобзаря. Відома українська поетеса Леся Українка присвятила  йому вірш «На роковини Шевченка».

Ланцюгове читання вірша Лесі Українки

§  Як називає поетеса Тараса Шевченка?

§  Як ви розумієте слова «гомоніла твоя кобза»? (Це про його вірші, які читали люди)

§  Що збудила його пісня? (Думки на Вкраїні)

§  Чому поетеса назвала його вірші піснею? (багато віршів покладені на музику)

§  Що поставив поет на сторожі? (своє слово)

§  Які слова говорять про вірність своєму народові? (Орать будем свої ниви
                                                                                          рідні перелоги)

             Висновок: Здається,  діти, мені і, напевно і вам, що поетеса присвятила свою поезію сьогоднішньому ювілею поета. 
Учитель: Поезії  Тараса Шевченка передаються від покоління до покоління. Хочеться , щоб ви послухали вірш Лесі Храпливої , поетеси, яка народилася на Тернопільщині. А зараз вона живе далеко за кордоном,  у Канаді. Але поет для неї став дороговказом, прикладом вірного служіння рідній Батьківщині. Цю поезію підготувала учениця …

Читання поезії «Портрет  Тараса Шевченка»

§  Від кого дівчинка дізналася про Тараса Шевченка? (Від матері)

§  Про що розповідав батько? (про дитинство поета, про його життя)

§  Про яку книгу тут згадується? («Кобзар»)

§  Про який заповіт говорить поетеса? (Слово Тараса зберігати  завжди)

§  Яку настанову дає для себе маленька дівчинка, яка теж стала в майбутньому

відомою поетесою?( (Любити свою Батьківщину. За це Тарас усміхнеться ласкаво із портрета, який висить майже у кожній українській домівці)

Учитель: Шевченко не тільки великий поет. Він залишив нам велику спадщину як художник.

  Презентація картин.                                     

 Які малюнки ви намалювали до творів Т. Шевченка (огляд виставки)

Тараса Шевченко – Поет, Художник, який, простуючи крізь століття в сьогодення, начебто стає нашим сучасником і співучасником наших патріотичних діянь. Для справжніх геніїв час не вимірюється датами народження і смерті: їхні  ідеї і творче надбання перебувають поза часом, вони безсмертні! Високо підняв Шевченко поетичне світло своє . Він володів чудовим даром, завдяки якому міг не просто талановито оповідати і малювати, але й пронизати читача словом, як променем. Письменник з кріпаків, цькований, засланий, нещасливий в особистому житті, він віддав себе всього Батьківщині. Думи народу, його сподівання і прагнення були для Шевченка тим джерелом, яке підтримувало в ньому полум'яний вогонь, що не згасав у його душі від юних років аж до останніх хвилин тяжкого життя.  Але Шевченко мріяв бачити український народ вільним і щасливим.

Асоціативна вправа.

                                             сирота

        українець                                                                      кріпак      

                                                         

                                         Шевченко   

 

                                                                          патріот 

художник                     поет                   

ІV. Підсумок уроку.

         Читання вірша Генріха Акулова вчителем. « Пам’яті  Шевченка»

                   (звучить тиха музика «Заповіт)

 На деревах бруньки повняться соком,
  Сонце піднімається на небі високо.
  Ми принесли квіток, і за нашим звичаєм
  Сплели вінок, і портрет заквітчаєм.    

  (Діти уквітчають портрет Шевченка під звуки пісні)

Учитель:   До нас з вами,діти,  поет звертався зі словами-згадки про нього.

               І мене в сім’ї великій,
              В сім’ї вольній новій
              Не забудьте пом’нути
              Незлим, тихим словом

   Учні разом: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.  
                         Пам'ять про тебе буде вічно жива.

V. Домашнє завдання: Підготувати до уроку позакласного читання вірші про природу.

3)  Читання поезії «І виріс я на чужині»

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї;
Та одинокому мені
Здається кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна.
                                     Тарас Шевченко

§  Дніпро. Що названо цим словом?

§  Яка основна думка цього вірша?
              

               Поклін тобі, Тарасе

 Великий пророче,
для тебе вірно б’ється
Це серденько дитяче.

 Ти учиш рідний нарід
І рідний край кохати,
Для нього кажеш жити,
Для нього і вмирати.

 Це наша постанова,
І вірная присяга,
Сердечная посвята
І жертва, і відвага.
                                Микола Вороний

                 

§    Знайдіть рядки, в яких поет закликає любити свій край, свою Батьківщину.     

§    Жити для народу . Що це означає?  
             

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.
Ані шелесне верба височенька.
Наша Оленка відкрила  «Кобзар»,
Вголос читає Шевченка.

              Ген за рікою синіє гора,
              В небі розквітла казково.
              Ніжно вплітається в гомін Дніпра
              Добре і щире Шевченкове слово.                                    

                                                                                  Вадим Скомаровський.   

    

Стоїть, задумавшись на кручі,
Мов хоче знов заговорить,
Стоїть і слуха як ревучий
У синє море води мчить.

Він до свободи завжди линув,
Не раз в кайданах побував,
Та не злякався і не кинув
Того, за що він воював.

Народи завжди пам’ятають
Митця, поета, кобзаря,
Який боровсь, щоб в ріднім краї
Жила щаслива і нова сім’я.

                                  Генріх Акулов
Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

     Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
     бо ти для мене совість і закон ...
     Кобзарю мій! Поете мій високий!
     А як же ти поезії писав? –
     „Я не писав. Я плакав і сміявся.
      Благословив і проклинав
      Сказати правду, мало турбувався,
     як я при цьому збоку виглядав".

                              Ліна Костенко             

§  Які твори Шевченка ви читали?

Можливо, хтось із вас прочитає поезію Шевченка напам’ять?
Читання поезій. 
Шевченко не тільки великий поет. Він залишив нам велику спадщину як художник. Презентація картин.                                 

Які малюнки ви намалювали до творів Т. Шевченка (огляд виставки)

Тараса Шевченко – Поет, Художник, який, простуючи крізь століття в сьогодення, начебто стає нашим сучасником і співучасником наших патріотичних діянь. Для справжніх геніїв час не вимірюється датами народження і смерті: їхні  ідеї і творче надбання перебувають поза часом, вони безсмертні! Високо підняв Шевченко поетичне світло своє . Він володів чудовим даром, завдяки якому міг не просто талановито оповідати і малювати, але й пронизати читача словом, як променем. Письменник з кріпаків, цькований, засланий, нещасливий в особистому житті, він віддав себе всього Батьківщині. Думи народу, його сподівання і прагнення були для Шевченка тим джерелом, яке підтримувало в ньому полум'яний вогонь, що не згасав у його душі від юних років аж до останніх хвилин тяжкого життя.  Але Шевченко мріяв бачити український народ вільним і щасливим. До нас з вами,діти,  поет звертався з словами-згадки про нього.
Ми не забуваємо поета, Він живе в пам’яті людській. В пам’яті українського народу.
За ясну свободу,
Світле майбуття -
Він віддав народу
Все своє життя.  

   На деревах бруньки повняться соком,
  Сонце піднімається на небі високо.
  Ми принесли квіток, і за нашим звичаєм
  Сплели вінок, і портрет заквітчаєм.
                           (Діти уквітчають портрет Шевченка під звуки пісні)

Усі разом: «Ми чуємо тебе, Кобзарю крізь століття»